Черемшина Знов зозулi голос чути в лiсi, Ластiвки гнiздечко звили в стрiсi, А вiвчар жене отару плаєм, Тьохнув пiсню соловей за гаєм. Всюди буйно квiтне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вiвчаря в садочку, в тихому куточку, Жде дiвчина жде. Йшла вона в садок повз осокори, Задивилась на всокi гори, Де з берiз спадають чистi роси, Цвiт калини приколола в коси. Вже за обрiй сонечко сiдає, З полонини їй вiвчар спiває: - Я прийду до тебе, як отару З водопою зажену в кошару! Ось i вечiр, вiвцi бiля броду З Черемоша п'ють холодну воду, У садочку вiвчаря стрiчає Дiвчинонька, що його кохає.